Опубликовано

Шок і паніка: як депутати й міністри хапаються за владу

«Ну, і що тепер?» – замість привітання звертаються до міністра екології Остапа Семерака кілька його однопартійців по «Народному фронту», вийшовши з Ради подихати повітрям після промови нового президента. Розгублений міністр мовчки знизує плечима і йде.

Якщо під час інавгураційної промови Кабмін у повному складі слухав Володимира Зеленського з кривими посмішками, особливо, коли він запропонував членам уряду «звільнити місце», то після його слів «я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання» посмішки сповзли з їхніх облич.

Кожен міністр розуміє, що у нардепів, навіть у найодіозніших, є шанс потрапити в наступний парламент, просочившись як мажоритарники.

А ось потрапити вдруге у міністерське крісло при повній зміні влади завдання практично нездійсненне. Тож зараз запитання «І що тепер?» найпопулярніше серед членів уряду і нардепів.

Найбільше роздратовані й напружені депутати від непрохідного «Народного фронту» і малоперспективного БПП. Буквально через десять хвилин після заяви Зеленського про розпуск Ради, керівництво фракцій зібралося на екстрені наради з однією метою – з’ясувати, чи є шанси заблокувати рішення нового президента й залишитися депутатами ще на півроку.

Судячи зі скупих коментарів представників колишньої провладної коаліції, розглядається варіант залучення сильних юристів та подання до Конституційного суду з тим, щоб судді роз’яснили – чи законним буде указ президента про розпуск парламенту.

Втім, у самих ініціаторів такого рішення немає впевненості в тому, що це зможе продовжити їхні депутатські повноваження – за два місяці КС навряд чи встигне розглянути цю справу й винести рішення. У коментарях журналістам це визнала заступник голови фракції НФ Вікторія Сюмар та її однопартієць екс-адвокат Георгій Логвинський.

Крім того, як заявив нардеп Мустафа Найєм, за логікою потрібно спочатку виконати указ президента, а вже потім звертатися до суду й оскаржити його.

А поки і прихильники, і противники розпуску Ради сходяться в одному – слід готуватися до позачергових парламентських виборів влітку 2019-го.

При цьому найстрашніший кошмар представників команд Арсенія Яценюка і Петра Порошенка – це проходження в наступний парламент переважної більшості від поки ще віртуальної партії «Слуга народу», внаслідок чого вона сформує уряд одноосібно, не вступаючи в торги і домовленості з іншими політсилами.

«Зеленський два місяці буде тримати рівень напруження на поділі минулої і нової влади, щоб забезпечити максимально велику присутність своєї фракції у наступній ВР, – стверджує Вікторія Сюмар. – І справді, дивлячись на рейтинги, ми можемо говорити, що в наступному парламенті одна партія створює більшість і формує уряд».

Шанси на це не такі вже й низькі. «На позачергових виборах Зеленський отримає можливість «підтягнути» під себе навіть мажоритарників і провести їх в Раду, – каже UA1 нардеп Віталій Купрій, глава міжфракційного об’єднання «За Зеленського». – Тому що на основі його високого рейтингу людина, яка буде висуватися від «Слуги народу», відразу отримає великий мандат довіри у виборців».

Плани та реальність

«Прошу вас прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс і зробити відкриті списки», – це звернення президента до парламентаріїв, найімовірніше, так і залишиться нереалізованим.

«Голосів не буде, конструктивних рішень не буде, мажоритарники роз’їдуться – у всіх занадто мало часу, – каже UA1 нардеп Юрій Дерев’янко. – За фактом ніяких важливих рішень цей парламент вже не прийме. Всі зараз підуть до людей щоб переобратися. Хтось буде засівати гречкою, хтось гривнями і доларами. А хтось просто почне пакувати валізи».

На думку депутата, в нинішньому складі парламенту немає підтримки зняття депутатської недоторканності. Точно так само не буде кому голосувати за кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

А що стосується змін до виборчого кодексу, то це просто стане неможливим.

«Якщо сьогодні буде указ про розпуск парламенту, то завтра ЦВК почне виборчий процес, а з його початком ніякі зміни у виборче право неможливі», – пояснює Дерев’янко.

Таким чином, дострокові парламентські вибори пройдуть за змішаною системою: 50% складу нової Верховної Ради сформують мажоритарники, і 50% депутатів будуть представниками партій.

На думку політолога Сергія Бикова, такий розвиток подій не кращий варіант, який дасть різко негативний результат.

«Якщо буде змішана система – 50% мажоритарка і 50% партії, тоді взагалі не має сенсу проводити вибори, тому що ми побачимо ще гірший склад Верховної Ради, – вважає експерт. – Це не потрібно ні Зеленському, ні державі».

Також політологи вважають, що на дострокових виборах в Раду Зеленський може отримати сильну парламентську опозицію з уламків НФ і БПП, які поки ще консолідуються навколо своїх лідерів.

«Та не буде ніякої сильної опозиції, – не поділяє песимістичні прогнози Дерев’янко. – «Народний фронт» в прольоті. БПП майже теж. Так само, як і Ляшко, «Самопоміч». Тож навіть з урахуванням старої виборчої системи нафталіну в Раді не залишиться. Більше половини людей будуть новими».

Триматися до останнього

На сьогодні на шляху реалізації перших ініціатив президента Зеленського залишається низка перешкод.

Протягом щонайменше двох місяців, коли Верховна Рада працюватиме лише формально, країна так і не отримає нового генпрокурора. І якщо згадані у промові нового президента кандидати на звільнення міністр оборони Степан Полторак і глава СБУ Василь Грицак самі подали заяви про відставку, то третій претендент, Юрій Луценко, залишається на своєму посту.

«Я сам не бачу ні юридичних, ні моральних підстав для відставки. Я чесно працював і у мене непогані досягнення на чолі всієї правоохоронної системи», – оцінив свою роботу Луценко, який ще рік тому обіцяв залишити посаду відразу ж після президентських виборів-2019.

«Луценко буде сидіти у своєму кріслі ще два місяці, Рада його не звільнятиме», – підтверджує Дерев’янко.

І навіть якщо в парламенті вдасться зібрати 150 підписів за відставку генпрокурора (зараз є лише третина необхідних), у напівпорожній Верховній Раді просто не буде голосів за це рішення.

Поки в кріслі генпрокурора залишається Луценко, про якісь «посадки» годі й говорити. А це може негативно позначитися на рейтингу Зеленського – де обіцяне покарання винних? Щоправда, команда новообраного президента може обернути ситуацію собі в плюс, наголосивши, що це відповідальність члена команди Порошенка, який поки зберігає посаду.

Також не можна скидати з рахунків й ображених народних депутатів із непрохідних фракцій – вони до останнього відстоюватимуть своє право на депутатський мандат до 27 жовтня 2019 року включно. І їх можна зрозуміти.

За підрахунками Олега Устенка, виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера, щорічно за тіньовими схемами, які контролюють представники різних рівнів влади, з бюджету вимивається до 10 млрд доларів. У перерахунку на національну валюту кожен день при владі дає чиновникам можливість розпиляти 700 млн гривень. І за кожен такий день нардепи будуть стояти горою.

Наприклад, остання офіційна позиція глави фракції НФ Максима Бурбака напередодні інавгурації Володимира Зеленського звучала так: «Скільки нас уже лякали перевиборами, розгоном Ради, і нічого страшного. Парламент дієздатний, він приймає закони, які змінюють на краще ситуацію в країні».

Тому протистояння буде жорстоким. А чим воно закінчиться, буде зрозуміло у липні, коли ми дізнаємося новий склад Верховної Ради.